Визначення гостроти слуху

Визначення гостроти слуху є важливим етапом діагностики захворювань вуха. Для цього застосовуються суб’єктивні та об’єктивні методи. Суб’єктивні методи засновані на відчуттях пацієнта, тоді як об’єктивні методи не залежать від пацієнта. Для встановлення точного діагнозу потрібне проведення щонайменше двох досліджень, які виявили подібні результати. Існує тест, за якого здорове вухо здатне розрізняти шепіт на відстані до 6 метрів. Цей тест часто використовується лікарями-отоларингологами для початку визначення гостроти слуху пацієнта.

Діагностика та визначення гостроти слуху

Під час діагностики захворювань вуха і визначення гостроти слуху лікарі часто застосовують камертональні проби. Ці проби дають змогу оцінити кісткову провідність звуку, яка може бути порушена в разі запальних процесів у середньому та внутрішньому вусі. Для проведення тестів використовуються спеціальні камертони, які лікар підносить у різні зони голови.

Крім того, лікарі можуть використовувати інструментальні тести, як-от тональна та мовленнєва аудіометрія, для визначення гостроти слуху та виявлення проблем із ним. Ці тести допомагають оцінити здатність пацієнта чути і розуміти мову за різних рівнів звукового тиску.

Аудіометрія тональна

Дослідження, зване тональною аудіометрією, зазвичай проводять для визначення гостроти слуху. Під час процедури пацієнт перебуває у звуконепроникній кабіні, і в навушники подається звук різної частоти, починаючи з високої і закінчуючи низькою.

Результати тональної аудіометрії можуть вказати на різні типи втрати слуху, такі як:

• кондуктивний, викликаний змінами в зовнішньому або середньому вусі;
• сенсоневральний, пов’язаний із патологіями внутрішнього вуха;
• змішаний, що має ознаки як кондуктивного, так і сенсоневрального порушення слуху.

Мовленнєва аудіометрія

Мовленнєва аудіометрія – це метод дослідження, який крім визначення рівня слуху також оцінює здатність пацієнта розуміти слова. Цей тест проводять у звуконепроникній кабіні, аналогічно до тональної аудіометрії, однак замість тональних звуків пацієнту пропонується прослухати слова.

Тимпанометрія – це об’єктивний тест, який використовується для оцінки функції слухової системи. Він заснований на вимірюванні сприйнятливості барабанної перетинки до змін тиску в зовнішньому слуховому проході. Тест безболісний і триває кілька хвилин. Зонд вводиться у вухо і за допомогою повітряної помпи викликає зміну тиску в порожнині середнього вуха. Зонд пов’язаний зі звуковим генератором і мікрофоном, що приймає сигнал, відбитий від барабанної перетинки, після чого вушний канал закривається заглушкою. Дані передаються на тимпанометр для аналізу.

Тест ABR – це спеціалізований діагностичний тест, який полягає в оцінці функції слухового шляху до рівня стовбура мозку. Під час виконання тесту через навушники подаються звукові сигнали, а чутливі електроди, розміщені на голові пацієнта, реєструють слухові потенціали, реагуючи на звуковий подразник. За допомогою тесту ABR можна перевірити слуховий поріг у дорослих і новонароджених.

Записатися на прийом

Це може Вас зацікавити